NewsUA

Без опалення: як зберегти тепло в оселі під час блекауту

Без опалення: як зберегти тепло в оселі під час блекауту

Унаслідок атаки РФ 23 листопада українці пережили частковий блекаут, який, за прогнозами, може бути не останнім. DW зібрала поради експертів, як безпечно підготувати оселю до відсутності електрики та опалення.


Від жовтня Росія вдається до масованих ракетних атак по об`єктах критичної інфраструктури України. Атака 23 листопада спричинила аварійну зупинку трьох атомних електростанцій і залишила більшість українців без світла, опалення та води на декілька днів.

На тлі постійної ракетної небезпеки українська влада закликає населення готуватися до можливого блекауту. DW відвідала тренінг з підготовки будинків до зими в умовах відключень електрики, організований Центром готовності цивільних Благодійного фонду Сергія Притули, та зібрала поради експертів.

Перевірити роботу протипожежної системи

Часті відключення світла та використання альтернативних засобів освітлення підвищують ризики виникнення пожежі. Тому перш за все експерти рекомендують переконатися в наявності й справності пожежного оповіщувача, а також системи пожежогасіння. Старший експерт Офісу підтримки реформ міністерства розвитку громад та територій України (мінрегіону) Андрій Саук наголошує, що у кожному будинку мають бути пожежні рукави, наповнені водою. Крім того, не менш важливим є функціонування системи димовидалення та підбору повітря, що унеможливлює розповсюдження диму під час загоряння.

"Сьогодні у всіх металопластикові вікна, які не пропускають стільки повітря, скільки пропускали дерев`яні. Якщо нема вентиляції, може статися накопичення некорисних речовин у квартирі. І не тому, що ви щось не так зробили, а тому, що живете в багатоквартирному будинку, - а це єдина система", - пояснював Андрій Саук під час тренінгу.

Вогнегасник в кожну хату

Також, за його словами, у кожному помешканні має бути вогнегасник. "Якщо ви робите вдома щось з вогнем, зокрема, запалюєте свічки, треба вогнегасник. Пожежний оповіщувач спрацьовує за дві хвилини після початку пожежі. Чотири хвилини лишається до того, щоб кімната згоріла повністю", - застерігає експерт.

Унаслідок перепадів напруги під час відновлення електропостачання можуть спалахнути та згоріти електроприлади, попереджає Саук. Аби запобігти цьому, він радить встановити у квартирі реле напруги або придбати стабілізатор. Крім того, важливо переконатися у справності щитових, адже через погані контакти вони можуть стати джерелом загоряння.

Шляхи евакуації

У разі виникнення пожежі у першу чергу знеструмлюють будинок, тожа евакуюватися мешканцям доведеться в темноті. З цієї причини важливо завчасно продумати маршрут та розчистити коридори під`їзду від зайвих речей, адже зберігання їх там є порушенням протипожежної безпеки.

Коли зливати воду з системи опалення?

Руйнування котелень та теплоелектростанцій може залишити українців без опалення. На тлі мінусових температур важливо вчасно злити воду з системи опалення, аби запобігти її розмерзанню, зауважує експерт з теплопостачання, засновник платформи Misto Energy Микола Політикін.

За його словами, єдиної рекомендації щодо термінів, коли це робити, немає, адже строки промерзання будинків індивідуальні. Експерт радить поставити ємності з водою на технічному поверсі та в підвалі і зливати воду з батарей, коли ємності почнуть замерзати.

Як утеплити оселю

Як попередила київська міська влада, якщо все ж таки доведеться злити воду з опалювальних систем, то знову подати її до весни буде складно. Буквально за п`ять днів морозів квартира може охолонути до температури навколишнього середовища, каже Політикін. У цьому разі експерт радить тимчасово переїхати туди, де функціонують хоч якісь комунікації.

Якщо ж такої можливості немає, важливо мінімізувати втрати тепла у помешканні, заклеївши вікна теплоізоляційною плівкою та встановивши на двері довідники - прилади для автоматичного та плавного їх закривання. Утеплення плівкою чи ковдрою не покращить ситуацію, якщо вікна якісні, утім, може на 20 відсотків зменшити тепловтрати в оселі зі старими двокамерними вікнами без склопакетів, зауважує експерт. "Також тепло втрачається через зовнішні стіни та вентиляцію. Останню закривати не можна, але можна зробити її енергоефективною, поставивши рекуператор. Тоді повітря, яке виходить, нагріватиме повітря, яке надходить у квартиру", - радить Політикін.

Для обігріву можна також встановити намет прямо посеред кімнати. Крім того, експерти радять придбати рації або супутникові телефони, аби бути на зв`язку під час блекауту.

Що робити небезпечно

Аби задовільнити базові потреби, українці деколи вдаються до неефективних та навіть небезпечних способів обігріву оселі. Одним з таких є утеплення квартири, що, за словами Андрія Саука, робити марно, адже її охолоджуватимуть оселі зверху та знизу. Крім того, це може спричинити виникнення грибка на стінах та подальше руйнування житла.

Ставити генератор у квартирі та на балконі означає наражати на небезпеку себе та сусідів. "Це чадний газ. Якщо ви не себе отруюєте, то сусідів. За правилами, має бути щонайменше шість метрів від приміщення, вікон та дверей", - розповідає старший експерт Офісу реформ мінрегіону. Також існує ризик падіння балкона через велику вагу приладу та вібрацію під час роботи. У якості альтернативи експерти радять інвертори та акумулятори.

Встановлювати пічку-буржуйку у підвалах багатоквартирних будинків безпечно лише у разі виведення труби на рівень, вищий за висоту будівлі, щоб продукти згоряння не потрапляли до квартир. Паливо для неї треба зберігати в окремій кімнаті.

Самостійно облаштовувати біокаміни або грітися за допомогою цегли на газовій плиті експерти також не рекомендують, адже це загрожує непередбачуваними наслідками. "По-перше, утворюється багато чадного газу, по-друге, цегла може розколотися або мати шкідливі домішки", - зазначає Саук та додає, що "у такий спосіб можна обігріти хіба що невелику кухню".

Джерело: Українська служба DW