NewsUA

Біженці з України в Німеччині: чи вистачить місця кожному?

Біженці з України в Німеччині: чи вистачить місця кожному?

Більшість німецьких земель опинилась на межі можливостей з надання прихистку утікачам від війни з України. Хоч приймати новоприбулих ніхто не відмовляється, їм уже радять відразу їхати у маленькі міста та села.


Німеччина належить до країн, які з 24 лютого 2022 року прийняли найбільшу кількість біженців з України. Лише офіційно німецькі органи влади зафіксували прибуття з України понад 980 тисяч людей. Фактично ця цифра може бути вищою, адже українці не потребують візи для в`їзду в ЄС та можуть вільно пересуватися Шенгенською зоною протягом 90 днів, не реєструючись у жодних офіційних органах. Водночас відомо, що 890 тисяч українських громадян уже попросили в Німеччині тимчасового захисту за нормами міграційного законодавства, створеними спеціально для українців.

Останніми днями розголосу набула новина про те, що 12 з 16 федеральних земель Німеччини начебто більше не можуть приймати біженців з України. Інформацію поширили видання групи RND, посилаючись на міністерство внутрішніх справ країни.

Землі все одно приймають біженців з України

Таке повідомлення створює враження, начебто більшість земель ФРН тепер взагалі не приймають українців. Утім, це не так. Ідеться про призупинений прийом біженців за так званою системою первинного розподілу. Цю систему застосовують стосовно шукачів притулку, які прибувають до країни в умовному пункті А, але не мають конкретної цілі та місця, де зупинитися. Після зупинки в таборах для біженців чи іншому тимчасовому житлі їх можуть перерозподілити до іншої федеральної землі, яка, згідно з системою розподілу, має для них місце. Але зробити це можуть лише тоді, якщо земля, до якої прибув біженець, вже досягла своєї квоти.

Особливо багато українських біженців прибули до Німеччини на початку війни

Тобто призупинений прийом через систему первинного розподілу означає лише, що ці землі не готові приймати біженців з інших земель, але не означає, що вони не готові приймати тих, хто приїхав до них безпосередньо, пояснили DW у Федеральній службі міграції та біженців (BAMF). Річ у тому, що у Німеччині вже давно існує спеціальний ключ, за яким щороку розраховують квоти на прийом біженців різними федеральними землями. В його основі лежить населення та економічна ситуація у тій чи іншій землі. Лише якщо земля, до якої прибув українських біженець, вже вичерпала свою квоту цього року, вона може запросити його перерозподілу в іншу землю. Координація між землями відбувається за допомогою різних баз даних, допомагає їм у цьому федеральне міністерство внутрішніх справ у Берліні.

Обмежений перерозподіл біженців між землями

Станом на 6 вересня кількість земель, які призупинили прийом біженців за системою первинного розподілу, зменшилася з 12 до 11, повідомили в BAMF. Водночас у МВС Німеччини на запит DW пояснили, що такі тимчасові заходи не є чимось незвичним і мали місце й до початку війни Росії в Україні. Зокрема, призупиняють прийом біженців із інших земель зазвичай прикордонні регіони, куди, власне, і прибуває більшість українців, тож їм зазвичай вистачає й тих, хто приїжджає до них безпосередньо і просить там про тимчасовий захист. Крім того, частково такі заходи пов`язані зі спалахами коронавірусу в закладах, де розміщують новоприбулих біженців.

Загалом прийом біженців у Німеччині перебуває в компетенції земельної влади, а тому федеральних уряд не має тут особливих важелів впливу, окрім як допомагати землям координувати свої дії, виділяти фінансову допомогу або ж надавати приміщення для прийому біженців. У МВС Німеччини кажуть, що від початку російської війни в Україні надали в користування земель 318 об`єктів нерухомості, які перебувають на балансі федерального уряду, для розміщення у них біженців. Намагаються розширити свої можливості з прийому біженців і самі землі. Приміром, найбільш густонаселена земля країни Північний Рейн-Вестфалія уже прийняла найбільшу кількість українців - понад 207 тисяч. У понеділок у профільному міністерстві землі повідомили про плани збільшити кількість ліжкомісць для тимчасового розміщення українських біженців з 3400 до 4500.

Для українців у Німеччині нічого не змінюється

У Федеральній службі міграції та біженців запевняють, що біженцям з України не варто перейматися через новини щодо призупинення розподілу шукачів прихистку між землями. Усіх, хто приїжджає до країни, спершу все одно зобов`язана прийняти та земля, де біженець звернувся по допомогу. Та навіть якщо у цієї землі немає можливості прийняти людину на довгостроковий термін, завжди можливі винятки, пояснюють у службі. Передусім ідеться про випадки, коли в людини є рідні у тому чи іншому регіоні країни.

У Бонні кажуть, що можливості міста з прийому нових українців вичерпані

Приміром, у Бонні на заході Німеччини ще у червні повідомили, що можливості приймати нових людей з України у місті вичерпані. Усіх біженців, які прибувають до міста, спершу направляють до первинного центру прийому шукачів притулку в Бохумі, повідомили DW у прес-службі міської адміністрації. При цьому там так само наголосили, що для тих, хто має родичів у Бонні, роблять винятки. Ці люди й надалі можуть реєструвати своє місце проживання в місті та подавати заяву на тимчасовий захист. Те саме стосується і біженців, які самостійно знайшли собі житло в Бонні.

На межі власних можливостей

Загалом у BAMF визнають: можливості прийому біженців у Німеччині вичерпані майже повсюдно. І йдеться не лише про тих, хто втікає від війни в Україні. До ФРН так само, як і раніше, продовжують прибувати шукачі притулку з Близького Сходу та африканських країн, які потрапляють у Німеччину передусім через так званий "балканський маршрут". "Федеральні землі вже й так активно працюють над тим, аби розмістити всіх у людських умовах", - сказав у розмові з DW речник служби.

Українським біженцям у BAMF радять оминати великі міста та агломерації в Німеччині та намагатися знайти прихисток у менших містечках і селах. У цьому разі вищі шанси як на швидку реєстрацію і оформлення - у разі потреби - соціальної допомоги, а також і на успішний пошук доступного житла. Іще одна порада від служби - користуватися можливістю та брати участь в інтеграційних курсах, на які має право кожен українець, який отримав у країні тимчасовий захист. Днями в BAMF привітали 100-тисячну українку, яка почала відвідувати такий курс, що включає як вивчення мови, так і культури і побуту в країні.

Джерело: Українська служба DW