NewsUA

Через оплату боргів рублями: Росія опинилася на межі дефолту

Через оплату боргів рублями: Росія опинилася на межі дефолту

Під час травневих свят РФ можуть оголосити банкрутом через відмову обслуговувати зовнішній борг у валюті, хоч вона й має значні доходи від нафти й газу. Зворотний відлік часу розпочався 6 квітня.


Для Росії як позичальника на світовому ринку капіталу вже майже тиждень триває зворотний відлік часу до можливого дефолту. Не за внутрішніми, рублевими, боргами, як у 1998 році, а за міжнародними - валютними. Він може настати на травневі свята, оскільки 30-денний зворотний відлік розпочався 6 квітня. Саме того дня міністерство фінансів РФ вперше в історії сучасної Росії провело виплати відсотків за двома доларовими облігаціями на суму майже 650 мільйонів доларів не у валюті США, як того вимагають умови емісії цих цінних паперів, а в російських рублях.

Порушення договірних умов та технічний дефолт

"Кредитори можуть інтерпретувати це так: Росія не заплатила", - пояснив у розмові з DW Александер Лібманн, вчений Інституту Східної Європи при Вільному університеті Берліна. "Оплата в рублях не означає обслуговування цієї облігації, Росія порушила договірні умови", - значно чіткіше висловився в інтерв`ю порталу t-online професор Ганс-Петер Бурґгоф, завідувач кафедри банківської справи та фінансових послуг Університету Гоенгайма.

Проте, згідно з міжнародною практикою, позичальника у разі невиконання ним боргових зобов`язань не одразу оголошують неплатоспроможним, іншими словами - банкрутом. Збій в обслуговуванні боргу спочатку вважають "технічним дефолтом" - і дають позичальнику місяць на те, щоб той запобіг реальному дефолту.

"Термін "банкрут" передбачає неможливість здійснити виплати зі структурних причин. Росії це не стосується, адже до війни ця країна мала порівняно стабільні держфінанси", - підкреслив Александер Лібман. Іншими словами, Росія має валюту, щоб розрахуватися за міжнародними боргами, розміри яких до того ж відносно незначні.

Кремль домагається розморожування валютних резервів ЦБ РФ

Однак після нападу на Україну Росія опинилася під жорсткими санкціями країн Заходу, які, зокрема, заморозили валютні резерви Центрального банку РФ. У цій ситуації президент РФ Володимир Путін ще 5 березня підписав указ "Про тимчасовий порядок виконання зобов`язань перед деякими іноземними кредиторами". У ньому він дозволив виплачувати борги кредиторам з "недружніх держав" у рублях.

"Встановлено спеціальний порядок обслуговування зовнішніх боргів, включно з державними боргами. Ми погашатимемо наші зовнішні зобов`язання в рублях, а конвертацію здійснюватимемо шляхом розмороження золото-валютних резервів", - роз`яснив згодом міністр фінансів РФ Антон Силуанов.

Іншими словами: власники російських євробондів (так називають облігації, випущені в будь-якій іноземній для емітента грошовій одиниці) з "недружніх" західних країн отримають належну їм валюту тільки в тому разі, якщо їхні уряди скасують або щонайменше послаблять свої фінансові санкції проти РФ.

Указ Путіна почали виконувати лише за місяць

Щоправда, 8 березня, вже після підписання указу, російська державна компанія "Газпром", за даними ділового видання Wall Street Journal, погасила євробонди на 1,3 мільярда доларів саме в доларах. А 16 березня сам мінфін РФ виплатив черговий купонний дохід у розмірі 117 мільйонів ​​доларів власникам двох суверенних (державних) російських облігацій так само у валюті США. Тож реальне виконання президентського указу почалося в Москві лише через місяць - 6 квітня.

Це може бути пов`язано з тим, що цього разу виплачувати довелося б майже вшестеро більшу доларову суму, ніж у березні, а валюта в Росії з кожним тижнем війни та санкцій стає дефіцитнішою. Іншим поясненням може бути подальше посилення позиції Володимира Путіна. Так, 31 березня він розпорядився перевести на рублі ще й оплату експортних постачань російського газу. Можливо також, що у Кремлі після півтора місяця війни визріла готовність допустити дефолт Росії.

Адже великі міжнародні рейтингові агенції заздалегідь попередили, що розглядатимуть обслуговування боргів у рублях саме як дефолт, і відповідним чином знизили кредитний рейтинг РФ. "Однак російський уряд через санкції й так уже відрізаний від західного ринку капіталу, він і без того не може розміщувати нові облігації, тож рейтинг має зараз другорядне значення", - зазначив у розмові з DW Патрік Гайніш, аналітик та спеціаліст щодо Росії німецького банку Helaba.

Доходи від експорту нафти та газу не повинні фінансувати війну

Але одна річ - переддефолтний рейтинг, який можна й поліпшити, а зовсім інша - власне сам дефолт. Банкрутство надовго відрізає країну від можливості вигідно запозичувати кошти на світовому ринку капіталу, а в даному разі, на думку професора Бурґгофа, може відлякати навіть таких потенційних кредиторів Росії, як китайські банки.

До того ж досвід відмови більшовиків платити за боргами царського уряду показує: за дефолтом йдуть судові позови щодо вимоги компенсацій, що тривають часом десятиліттями, і рано чи пізно щонайменше частину боргів доводиться-таки повертати.

Тож ближче до травневих свят (коли, вочевидь, загостриться і конфлікт між європейськими країнами та Кремлем навколо оплати поставок газу в рублях) Володимиру Путіну доведеться вирішувати, допустити офіційне оголошення Росії банкрутом - або все ж таки піти на поступки у питанні валютного обслуговування євробондів.

Для цього досить скористатися тими грошима, які російська скарбниця отримує від експорту енергоносіїв. За словами банківського аналітика Патріка Гайніша, "зрештою, Росію хочуть змусити направити виторг від продажу нафти та газу на обслуговування боргу, щоб позбавити її можливості й далі використовувати ці доходи для фінансування війни".

Пускати валютні доходи від продажу газу чи нафти на обслуговування зовнішнього боргу Росія не хоче

Російські борги несуттєві для світової фінансової системи

Варіант, коли західні країни розморозять заблоковані резерви ЦБ РФ, вважається вкрай малоймовірним. Оскільки Росія запозичала порівняно мало коштів на світовому ринку капіталу, фахівці не очікують фінансового шоку від можливого дефолту РФ із зовнішніх боргів. Очільниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва ще в березні заявила, що ці борги "абсолютно точно несуттєві для системи".

За даними Німецького федерального банку, банки ФРН тримають облігації РФ на суму приблизно шість мільярдів євро, а в портфелях їхніх іноземних дочірніх банків - ще близько 1,5 мільярда євро. Це всього лише 0,4 відсотка сумарної заборгованості іноземних емітентів перед кредитно-фінансовими інститутами Німеччини.

Москва готова судитися

Тим часом міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив в інтерв`ю виданню "Известия", що його відомство готове звернутися до суду, якщо іноземні держави оголосять Росію банкрутом. "Ми будемо судитися, (...) пред`являтимемо в суді наші платіжки, які підтверджують наші намагання заплатити як у валюті, так і в рублях", - запевнив Силуанов. "Це буде непростий процес", - визнає він. На думку російського міністра, іноземні держави прагнуть "будь-що штучно створити рукотворний дефолт" РФ.

Джерело: Українська служба DW